Бадан товстолистий або Монгольський чай (лат. Bergénia crassifólia або Bergenia ligulata) – багатолітня трав’яниста рослина, типовий вид роду Бадан (Bergenia) родини Ломикаменеві (Saxifragaceae).

Рослина поширена в Сибіру (Алтай, Бурятія, Читинська, Іркутська, Кемеровська області, Республіка Алтай, Красноярський край, Тива, південь Якутії), Казахстані, Примор’я, на півночі Монголії, Китаї та Кореї.

Росте на скелях, осипах, старих моренах та кам’янистих схилах субальпійського і верхньої частини лісового поясу, в хвойних і листяних лісах з середньо зімкнутим пологом. Найбільш щільні зарості утворює в місцях, захищених від вітру та які мають товстий зимовий покрив снігу. Може «забиратися» на висоту понад 2000 м над рівнем моря.

Кореневище повзуче, м’ясисте, товсте, досягає декількох метрів у довжину і 3,5 см в діаметрі, з численними кореневими мочками, сильно розгалужене, розташоване поблизу поверхні ґрунту, що переходить в потужний вертикальний корінь.

Стебло товсте, безлисте, голе, рожево-червоне, висотою 15-50 см.

Листя в прикореневій густій розетці (що зимує під снігом), темно-зелене, до осені червоніє, з майже округлою пластиною та плівчастою піхвою, крупне, широко овальне, цільне, голе, шкірясте, блискуче, зберігається до двох-трьох років. Пластинка листка широко еліптична або майже округла, в основі закруглена або серцеподібна, тупо або неясно-зубчаста, довжиною 3-35 см, шириною 2,5-30 см, на широких, що не перевищують завдовжки пластинку черешках, забезпечених при основі плівчастими піхвовими прилистками.

Квітки дрібні, правильні, п’ятичленні, без приквітників, у верхівковому густому волотисто-щитковидному суцвітті, звичайно по два на довгих червонуватих безлистих квітконіжках довжиною до 4 см. Чашечка дзвонова, гола, до половини розсічена на п’ять овальних, нагорі закруглених долей довжиною до 4 мм; пелюстки оберненояйцевидні або широко-яйцевидні, з широким коротким нігтиком, довжиною 10-12 мм, шириною 6-8 мм, з тупо-округлою верхівкою і багатьма жилками, лілово-червоні або рожеві. Тичинки вдвічі довші за чашечку, їх десять. Товкач з напівнижньою зав’яззю, глибоко розділений на два (три) стовпчика з широкими ниркоподібним рильцями.

Плід – еліпсоїдальна, суха коробочка з двома розбіжними лопатями, що розкриваються по черевному шву. Насіння багаточисельне, довгасте, гладеньке, голе, майже чорне, довжиною до 2 мм. Вага 1000 насінин 0,17 гр., в 1 гр. 6000 насінин.

Цвіте в травні – червні до появи молодого листя, насіння дозріває в липні – серпні.

У лікувальних цілях використовуються кореневища Бадану товстолистого, які заготовляють в червні – липні. Збирають вручну, очищають від землі і промивають у холодній проточній воді. Великі кореневища розрізають на довгі шматки. Після попереднього підв’ялювання їх сушать в тіні або добре провітрюваних приміщеннях, розкладаючи шаром в 5 см на папері або тканині. Значно рідше використовують листя.

Хімічний склад

У кореневищах міститься 15-27% дубильних речовин, що відносяться в основному до групи галотанінів, вміст таніну в яких коливається від 8 до 10%. У складі дубильних речовин кореневища до 35% галової кислоти. З віком вміст дубильних речовин в кореневищах збільшується. Кореневища містять ізокумарин бергенін, 6,52% глюкози і до 2,5% сахарози.

У листі міститься від 10 до 23%, в окремих випадках до 35% танідів (з віком вміст дубильних речовин в листі зменшується). Таніди листя – суміш пірогалових (до 40%) і пірокатехіновох танідів.

Вміст арбутіну в листі досягає 22%, а вільного гідрохінону – 4%, присутні також галова і елагова кислоти. За вмістом арбутіну бадан є найбагатшим у світі рослинним джерелом; до вивчення бадану перше місце належало мучниці (5% арбутіну).

Лікарські властивості бадану здавна використовуються в російській народній медицині, а також в медицині Тибету і Китаю. Водні екстракти кореневища і листя всередину застосовують при колітах і ентероколітах неінфекційної природи, туберкульозі, гострих і хронічних пневмоніях, легеневих кровотечах, гострих респіраторних, грипозних та деяких інших інфекціях, ларингіті, головних болях, лихоманці, суглобовому ревматизмі, шлунково-кишкових захворюваннях. Їх застосовують в гінекологічній практиці при рясних менструаціях на тлі запальних процесів придатків, при геморагічних метропатіях, фібромі матки, після пологів, при кровотечах після переривання вагітності.

Бадан застосовують також при колітах не дизентерійної природи; при дизентерії – в комбінації з сульфаніламідами і антибіотиками. Використовують також в стоматологічній практиці для змазування ясен при хронічних запальних процесах в ротовій порожнині. Компреси з настоєм або відваром бадану використовують для загоєння ран, виразок та забоїв.

Народна медицина використовувала листя бадану для лікування туберкульозу, запалення легенів, ревматизму, шлунково-кишкових хвороб та сечовивідних шляхів, при зобі, зубному болі. У монгольській медицині бадан використовується при нудоті і блювоті.

Входить до складу Стоніл ультра.