Коли природа «надає крила»
Коли ми чуємо слово «фітопрепарат», то одразу виникають синоніми: БАДи, трави, гомеопатія. Але треба розуміти, що це різні речі і зовсім неоднаковий підхід до профілактики і лікування в розрізі дисциплін натуропатії.
БАДи – це окремі нутрієнти, харчові добавки (вітаміни, мінерали, харчові волокна, амінокислоти та інше), нестача яких в раціоні призводить до порушення метаболізму і прояву різних захворювань. Якщо Ви чи лікар впевнені в недостатньому рівні споживання або синтезу якогось інгредієнта, то додаток його до основного раціону змінить стан здоров’я на краще.
Гомеопатичні препарати діють по принципу «подібне лікують подібним». Вони містять мікродози різних сполук (речовини рослинного, тваринного, мінерального походження і навіть алопатичні ліки), розведені у воді в сотні разів. Лікувальний ефект створюють, як деякі кажуть, майже окремі молекули хімічних сполук і структурована багаторазовим розведенням вода. Важливо, щоб гомеопатичні препарати майже одразу потрапляли у кров, тому застосовують або ін’єкційні форми, або таблетки (гранули), які максимально розчиняють у ротовій порожнині.
В траволікуванні найчастіше використовують екстракти лікарських рослин. Ті, хто скептично відноситься до застосування рослин в терапії, мабуть забули, що майже всі існуючі синтетичні препарати беруть свій початок з лікувальних механізмів рослинних компонентів (найвідоміший приклад – серцеві глікозиди). Кожна лікарська рослина має як мінімум декілька діючих речовин, взаємодія яких призводить до лікувального ефекту. Проблема вся в тому, що комплексна фармакодинаміка рослинних лікувальних компонентів не завжди зрозуміла або ще не досконально досліджена науковцями. Тому виникає багато суперечок і сумнівів навколо теми фітотерапії. Фармацевтам легше виділити з рослини одну з основних діючих речовин (наприклад, з розторопши силімарин), обґрунтувати її фармакологічні властивості і застосовувати в лікуванні. Або дещо змінити в хімічному складі, щоб посилити терапевтичну дію (наприклад, з порівняно токсичного абамектину (основного компоненту Аверсектину С) синтезований малотоксичний івермектин).
Все це відводить від головної суті фітотерапії.
Лікарська рослина – це складний комплекс біологічно активних речовин (БАР) з різнобічною спрямованістю дії, де серед основних лікувальних компонентів є супутні і баластні. Супутні речовини впливають на засвоювання БАР, супроводжують їх до цільових клітин і, найголовніше, пов’язують відпрацьовані метаболіти БАР для безпечного виведення їх з організму. Саме тому при застосуванні лікарських рослин, а особливо стандартизованих екстрактів, майже відсутні побічні явища.
Фітотерапія – це завжди комплексне полівалентне лікування, підібране самою природою.
Фітопрепарати гармонійно поєднуються з антибіотиками, напівсинтетичними і синтетичними ліками. Якщо традиційна медицина може порівняно швидко зняти гострий процес і ефективно бореться з різними інфекційними захворюваннями, то фітопрепарати посилюють внутрішні сили організму: концентрація, мобілізація і перерозподіл внутрішніх резервів і можливостей організму, що недосяжно для традиційних лікувальних засобів.
АЮРВЕДА відноситься до медичних систем з цілісним підходом, де організм сприймається як «єдине ціле».
Тому АЮРВЕДИЧНА ФІТОТЕРАПІЯ базується на застосуванні традиційних формул (унікальної суміші екстрактів лікарських рослин), які спочатку позбавляють від симптомів захворювання, а потім починають рухатися до причин їх виникнення, поступово наводячи в організмі «порядок».
