з точки зору Аюрведи. 

Індійська нетрадиційна медицина Аюрведа визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я як ефективна система альтернативної або народної медицини.

Печінка – орган, постійно задіяний в розщепленні різних подразників (наприклад, їжі, води, повітря або інших сенсорних подразників), печінка сприяє підтримці життєдіяльності. Аюрведа описує печінку як центр утворення «мула стхана» органів кровообігу «рактаваха шроти».

У Аюрведі функція печінки пояснена у зв’язку з хвороботворними організмами (дош), тканинами (дхату) та їхнім розвитком, м’язами (мамса), хворобами серця (хрідрога), кров’ю (ракта), диханням (пранаваха шроти) і виведенням з організму продуктів життєдіяльності (мала). Печінка може бути пошкоджена під час хвороб, пов’язаних з цими речами.

У традиційній медицині вважається, що печінка відіграє основну роль у метаболічному гомеостазі, оскільки вона задіяна у вуглеводному, ліпідному й білковому обміні.

Вона переробляє цукор в глікоген, вуглеводи та білки в жири, токсичний аміак у нетоксичну сечу тощо.

У традиційній медицині гепатит вважається одним із найбільш поширених захворювань печінки. Гепатит можуть викликати віруси (гепатит A, B [HBV], C [HCV], D, E, G, цитомегаловірус [CMV], вірус Епштейна-Барр [ВЕБ], жовта лихоманка), паразити (гістолітична амеба), бактерії (лептоспіроз, запалення жовчних шляхів, сепсис), медикаменти і токсини.

Незважаючи на те, що ці збудники відрізняються за своїми алергенними властивостями, з клінічної точки зору всі вони загалом проявляються як жовтяниця з певними системними симптомами. Гепатитом можна заразитися, вживаючи продукти харчування, заражені вірусом, при контакті з зараженою вірусом кров’ю, сироваткою крові, слиною, статевим шляхом, при контакті з сечею або калом, при переливанні крові.

Згідно з Аюрведою, ненормальне скупчення токсичних рідин навколо печінки створює закупорку (шротородх), яка перешкоджає виділенню жовчі, що призводить до збільшення печінки. Ослаблення здатності перетравлювати їжу (агні) вважається основним чинником, що викликає захворювання, клінічними ознаками якого є здуття живота, слабкість, запор і газоутворення в кишечнику.

Печінка виробляє жовч, фактори згортання крові, антикоагулянти, білки та ферменти.

У печінці накопичуються мікроелементи і вітаміни, вона відповідає за детоксикацію та виведення різних токсинів, канцерогенів, азотовмісних продуктів життєдіяльності.

Згідно з Аюрведою, гепатит – це захворювання системи кровообігу, що стосується хвороб, пов’язаних з жовчю (піттою); раджака пітта – це тип жовчної рідини, задіяної в ході цього захворювання. Печінка секретує пачаку пітту (група ферментів, до яких відноситься і жовч, яку виділяє печінка) (понад 500 см³ у день), яка зберігається в жовчному міхурі (пітташая). Накопичена жовч всмоктується назад і залишається частина первинної жовчі (тьякта драва пітта).

Концентрація первинної жовчі при циркуляції небезпечна, і будь-яке порушення призводить до захворювань, які виникають в результаті поганого перетравлювання й обміну речовин (агні ваішамья). Підвищений вміст жовчі в жовчному міхурі в основному призводить до таких симптомів, як нудота, блювота і лихоманка.

Коли концентрація занадто висока, це призводить до печії, спраги, підвищеного потовиділення, запаморочення і кровотечі.

За ступенем поширеності хвороби печінки посідають одне з чільних місць. Їх називають другою епідемією сучасності після серцево-судинних патологій. Печінкові захворювання виникають на тлі переїдання, нераціонального харчування, зловживання алкоголем, цукрового діабету. З огляду на багатогранність основних функцій печінки (знешкодження токсинів, що надходять з їжею, участь у ліпідному обміні, синтез вітамінів тощо), важко переоцінити важливість правильного харчування для попередження і лікування захворювань печінки.

Основними вимогами до їжі є легка засвоюваність, поживність, хороші смакові якості, оскільки при хворобах печінки апетит, як правило, значно знижений.

У раціоні повинні бути продукти з високим вмістом рослинної клітковини, білка, мінералів, вітамінів.

Суворе обмеження стосується жирів, зокрема тваринного походження.

Також слід відмовитися від продуктів, які стимулюють виділення шлункового соку.

Продукти, не рекомендовані при захворюваннях печінки

Слід вилучити продукти з сильними стимуляторами секреції підшлункової залози та шлунка, які містять органічні кислоти, екстрактивні речовини, ефірні олії, холестерин, щавлеву кислоту, а також пурини.

До них відносять:

• тугоплавкі жири (сало, комбіжир, смалець, маргарин);
• супи на концентрованих рибних, м’ясних і грибних бульйонах, жирні та кислі борщі;
• жирні сорти свинини, курки, гуски, качки, індички, ковбаси, окорок, свинячі сосиски, сардельки, м’ясні консерви;
• сом, осетрові, рибні консерви;
• жирні підливи, вершки, гострі сири, йогурти;
• сирі та зварені круто яйця, яєчні;
• квашені та солоні овочі, маринади;
• бобові (горох, сочевиця, квасоля);
• зелень та овочі, багаті на ефірні олії (щавель, часник, редис, редька, кріп, цибуля, петрушка);
• нестиглі й кислі фрукти, ягоди, мигдаль, горіхи, цитрусові, банани, ківі;
• цукерки, шоколад, торти, морозиво, тістечка;
• гострі приправи (гірчиця, перець, оцет, майонез, хрін), гриби, копченості;
• алкогольні напої.

Продукти, рекомендовані при захворюваннях печінки

• легкоемульгуючі масла й олії (вершкове масло і рослинна олія: соняшникова, оливкова, кукурудзяна);
• вегетаріанські супи з овочами, локшиною, крупами, молочні та фруктові супи;
• нежирні сорти м’яса (телятина, яловичина, кролик, курка) у вигляді парових фрикадельок, котлет, суфле, кнелей;
• дієтичні ковбасні вироби;
• відварна нежирна риба (тріска, щука, судак, навага, сазан), заливна риба або риба, приготована на пару);
• домашній знежирений свіжий сир, кисле молоко, кефір, ацидофілін, нежирна сметана, негострі сорти сирів;
• яйця (не більше одного в день або як складова окремих приготованих страв);
• вівсяна, гречана, рисова, манна каша;
• вермішель, локшина, макарони;
• свіжі овочі в сирому вигляді (капуста, морква, помідори, огірки), у відварному вигляді або приготовані на пару (потертий буряк, картопляне пюре, зелений горошок, кабачки, кольорова капуста);
• стиглі, солодкі фрукти та фруктові страви (муси, киселі, желе, підливи);
• сухофрукти (чорнослив, курага, родзинки без кісточок);
• мед, пастила, варення, мармелад, не здобне печиво;
• вінегрет, овочеві салати;
• кава з молоком, неміцний чай, фруктові, овочеві та ягідні соки (полуничний, яблучний, малиновий, морквяний, вишневий, томатний), відвар пшеничних висівок і шипшини.