Рутка лікарська, або Рутка аптечна, або Дика рута (лат. Fumária officinális L.) – однорічна рослина; вид роду Рутка сімейства Дим’янкові (Fumariaceae) – це сімейство нерідко розглядають як підродину сімейства Макові.

Росте на перелогових луках, полях, городах, іноді як бур’ян на посівах. Поширена по всій Європі, Середземноморському узбережжю, на Кавказі та в Східному Сибіру.

Рутка лікарська – однорічна, рідко дворічна гола рослина. Висота рослини 20-30 см. Покрита сірувато-зеленим восковим нальотом.

Стебло висхідне або прямостояче, гранованоборознисте, розгалужене.

Листя двоякоперисте або двічі перисто-розсічене на вузькі подовжено-лінійні частки.

Квітка рожево-фіолетова, неправильної форми, 7-9 мм довжиною, в пазушних кистях. Віночок з чотирьох неоднакових пелюсток, верхній з яких має короткий шпорець біля основи.

Цвіте з червня по жовтень, плодоносить в липні-жовтні.

Плід – притиснуто-округлий горішок.

Хімічний склад

Рутка лікарська містить органічні кислоти, фенольні кислоти, алкалоїди: сангвінарін та 7 ізохінолінових алкалоїдів, флавоноїди. Надземна частина (фармацевтична назва лат. Herba fumarae officinalis) містить також алкалоїди (0,2-1,6%), дубильні речовини (2,9%), смоли (4,7%), вітаміни C і K.

У народній медицині застосовуються настої і настоянки трави як загальнозміцнюючий, сечогінний, потогінний та поліпшуючий перистальтику кишечника засіб, при виразці шлунка і метеоризмі. Настоянка трави має також знеболювальну дію. Є відомості про успішне застосування рутки лікарської при іпохондрії та істерії.

У країнах СНД Рутку лікарську також, застосовують в народній медицині як жовчогінний, відхаркувальний, потогінний і сечогінний засіб, при жовтяниці, геморої, сильних кровотечах.

У Західній Європі – діуретичний, молокогонний, потогінний засіб, при захворюваннях легенів та жовчних шляхів, гіпотензивний і тонізуючий засіб.

У гомеопатії застосовується в свіжому вигляді при екземі.

У зборах, спільно з іншими лікарськими рослинами, застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів і пороках серця.

У Болгарії народні медики застосовують рутку при лікуванні гепатиту (жовтяниці), а свіжий сік при шкірних висипах і лишаях.

Можливо, діючі речовини рослини здатні накопичуватися в організмі людини.

В якості лікарської сировини використовується надземна частина рослини, зібрана під час цвітіння.

Рослина входила до складу фармакопеї СРСР (I-III видання), входить до фармакопеї Франції і Бразилії, включена до Британської трав’яної фармакопеї, рекомендується як діуретичний та молокогонний засіб.

Входить до складу Пюрін ультра.