Огірок звичайний, або огірок посівний (лат. Cucumis sativus) – однорічна трав’яниста рослина, вид роду Огірок (Cucumis) сімейства Гарбузові (Cucurbitaceae), овочева культура.
Культивується в Центральній Азії, Поволжя, Північному Кавказі, Молдові, Закавказзі, Малій Азії, Ірані, Афганістані, Західній Європі, США та ін.
Стебло – стелеться, шорсткий, закінчується вусиками, якими він може зачепитися за опору, витягнувшись при цьому на 1-2 м.
Листя серцеподібні, пятілопастние.
Плід – багатосім’яний, соковитий, смарагдово-зелений, пухирчатою. Будова плоду характерно для сімейства гарбузових і в ботанічній літературі визначається як тиквіна. Він може мати різну форму і розмір (в залежності від сорту).
Плоди містять 16-18% цукрів, каротин, пектинові речовини, мінеральні солі; насіння – тритерпенові сапоніни.
Насіння застосовуються як діуретичну, протизапальну і жарознижуючий засіб. Насіння Огірка звичайного включені в Британську трав’яну фармакопею.
Геном огірка посівного налічує 350 мільйонів пар основ ДНК. П’ять з семи хромосом огірків виникли з десяти хромосом спільних предків з динею.
Хімічний склад
У його плодах 95-97% води і мізерно мала кількість білків, жирів і вуглеводів. Решта 3% включають хлорофіл, каротин, вітаміни PP, C і B, макро- і мікроелементи, а також багато калію і магнію.
Огірки багаті складними органічними речовинами, які грають важливу роль в обміні речовин. Ці речовини збуджують апетит, сприяють засвоєнню інших продуктів харчування і покращують травлення. Свіжий огірок підвищує кислотність шлункового соку, тому він протипоказаний страждаючим гастритом, виразковою хворобою, а також людям з підвищеною кислотністю шлунка.
Що міститься в огірках калій покращує роботу серця і нирок. До того ж, в огірках, як і в інших овочах, багато клітковини. Клітковина не засвоюється організмом людини, але вона регулює роботу кишечника і виводить з організму надлишки холестерину, надлишок якого сприяє розвитку атеросклерозу, хвороб печінки, нирок та інших органів.
Про цілющі властивості огірків існують згадки в російських лікарських порадниках – травниках, а також в старовинному лечебнике XVII століття «Прохолодний вертоград». Відвар з огірків народні лікарі рекомендували пити замість води, а м’якоть свіжих огірків застосовували як ефективний сечогінний, жовчогінний і проносний засіб.
Настій і відвар осіннього листя (бадилля) в народній медицині рекомендували приймати при кровотечах різного походження. Зовнішньо їх вживають при опіках, а також як косметичний засіб при вуграх, висипу і деяких шкірних захворюваннях. Свіжі огірки входять до складу косметичних масок для обличчя, які відбілюють шкіру і роблять її більш еластичною. Жирну шкіру косметологи рекомендують протирати спиртової огіркової настоянкою.
Солоні і мариновані огірки не мають лікувальні властивості. Їх не рекомендується вживати людям, що страждають захворюваннями нирок, печінки, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, гіпертонією, атеросклерозом, а також в період вагітності.
Входить до складу Стонил ультра.